Виховна робота

                Тема. Я – маленький громадянин держави.

 Мета: поглибити знання учнiв про Україну; розширити уявлення дітей про красу і багатство рідного краю; прищеплювати любов до рідного краю; розширити змiст поняття громадянин України; розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України; виховувати патрiотичнi почуття до українського народу; виховувати повагу до традицій українського народу,бажання їх продовжувати.

Очікувані результати: сформувати у дітей високі ідеали моральності, почуття дружби, взаємодопомоги.

Методичне забезпечення. Мультимедійна презентація. Картини рідної природи; державні та народні символи України; вишитий рушник, колосся і калина; український рушник з хлібом-сіллю.

Тип уроку. Виховна година.

Сценарний хід

1.     Добрий день вам, любі друзі, шановні гості!

Ми раді вас сьогодні привітати

На світлому і радісному святі!

Ласкаво просимо до хати!

2.     Шановні гості! Ми вітаємо Вас у своїй світлиці

й даруємо хліб із золота-пшениці.

Без хліба свята в нас нема,

бо хліб – добробуту початок

і символ щедрого життя!

3.     Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом, любов'ю і миром!

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі

4.     Гостей  щиро ми вітаєм,

Хлібом, сіллю зустрічаєм,

Коровай підносимо,

 Шанобливо просимо:

 - Коровай прийміть від нас –

Символ шани у всяк час!

Ведучий. Любий гостю наш!

                 Прийміть! Символ шани - коровай!

Вручають діти  коровай

У всіх людей одна святиня

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини

А нас, людей, без Батьківщини.

Ведучий. Що таке Батьківщина?

1.                Батьківщина – це місце, де ти народився і живеш, де живуть твої мама і тато, це домівка твоя і школа.

2.                Батьківщина – це колискова пісня твоєї матусі, це тиха казка твоєї бабусі, це дужі руки у твого тата.

3.                Батьківщина – це безмежні степи і поля, це зелені ліси і луки, це високі гори і стрімкі річки.

4.                Батьківщина – це ми з вами, її громадяни.

Кожен любить Батьківщину, бажає їй добра, намагається стати справжнім патріотом і хоче сказати про неї найкращі слова.

Велика й прекрасна планета Земля

Є тут океани, річки і моря.

Глибокі озера, квітучі рівнини,

І гори високі, стрімкі їх вершини.

Багато держав є і мов різних

Та кожному мила одна лиш єдина.

Найкраща з усіх, то є рідна країна

Мені ж наймиліша – моя Україна!

Ось небо блакитне

І сонце в зеніті!

Моя Батьківщина – найкраща у світі!

Моя Батьківщина – це ліс і озерця.

Безмежні степи і чарівні джерельця

Красиві пейзажі і гори високі

Маленькі струмочки і ріки глибокі.

Міста старовинні і замки прекрасні

Великі будови і дуже сучасні.

Сади чарівні, мальовничиї села

Моя Україна – це пісня весела.

Пісня «Україна - мати»

Ведучий. Україна – це велика держава. Щоб пройти пішки її з заходу на схід потрібно йти 90 днів. Ми повинні пам’ятати той день, 24 серпня 1991 року, коли наша держава стала незалежною, демократичною, правовою країною. Вона, як і всі інші держави світу, має три державні символи: Прапор, герб, Гімн.

Наш Герб – тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш Герб – тризуб

Недоля нас скосила.

Та ми зросли, ми є

Ми завжди будем.

Герб український, символ України –

Немає в ньому ні початку, ні кінця.

Пройшов випробування й нині

Є символом своєї Батьківщини.

Жовто-блакитний прапор угорі.

Це також символ нашої Вітчизни.

Які чудові світлі кольори!

Високе чисте небо – небо України.

З надією дивлюсь у синю вись.

Гаряче жовте сонце – сонце України

Два кольори у прапорі злились.

Синьо – жовтий прапор маєм.

 Синє небо, жовте жито.

Прапор свій оберігаєм

Він святиня, знають, діти.

Прапор ми здіймаєм гордо

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки є народом

Українським в Україні.

Слова палкі, мелодія врочиста

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка й міста

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна

Хай чують друзі нас і вороги.

Що Україна вічна, незнищенна

Від неї ясне світло навкруги!

Ти бачив, як співають Гімн?

То всі встають, повір, при цім.

Ти чув, як велично співа

Свій Гімн країна дорога.

І ти ще змалечку гордись.

Що українцем народивсь.

Бо Гімн – найпершу пісню в нас

Співає кожен, славить час.

Нехай вона ще у руїнах

Та буде жити Україна!

Гордися нею і співай

Найкращу пісню про свій край!

Звучить Гімн України

Слава Україні! Героям слава!

Ведучий. Герої не вмирають… Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

І з кров’ю перемішана сльоза....

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду – сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла...

Ведучий. Той є справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями примножує свій рідний край, свою Батьківщину.

         Українці завжди вставали на захист своєї Батьківщини і часто ціною власного життя боронили її, про сучасні події в Києві на Майдані, в Криму, на Донбасі.

Вшануємо пам'ять загиблих героїв за вільну Україну хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Ведучий. Народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як саме життя». Без мови не може існувати народ, його культура. Загине мова – загине народ.

Хочу до вас звернутися, діти.

Можна людині без мови прожити?

Можна без пісні, без загадки й казки?

Хто відповість? Поміркуйте, будь ласка.

Як же людині без казки і слова

Без задушевної пісні й розмови?

Думаю я, що таке неможливо.

Мова людини – це щастя, це диво!

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова.

І кривдити її не смій!

Вона у нас така багата

Така чарівна, як вена!

І нею можна все сказати

 І найрідніша нам вона.

Раз сказала мені мати:

Можеш мов багато знати.

Кожну мову шанувати.

Та одну із мов усіх,

Щоб у серці ти зберіг.

В серці рідну і погідну

Збережу я мову рідну.

Пісня «Діти України»

Ведучий. Майже в усіх народів є крім державних символів – народні. Це рослини – улюбленці народні. В нашого народу такими символами є: верба і калина. Всім нам давно відоме прислів’я: «Без верби і калини – нема України». Найбільше народ любить калину. Про неї складено багато легенд, оповідань, пісень, прислів’їв. Її красу оспівував  у своїй творчості Т.Г.Шевченко. В Кобзарі вона згадується 385 разів.

Верба і калина

Не просто рослини

Це символи наші

Моєї країни.

Моя Україна – козацькая слава!

Така волелюбна і мирна держава!

Вона дорога нам і рідна і мила

Бо світ перед нами

Як мати відкрила.

Її обереги – верба і калина

Найкраща у світі – моя Україна.

Бо нам найрідніша – Вітчизна і мати

То як же нам дітям її не кохати!

Пісня «Нащадки козаків»

Ведучий. Рушники – це теж символи українського народу, старовинні обереги нашого дому. Вишитий рушник – неодмінний атрибут багатьох обрядів. З рушником виходили перший раз у поле, справляли обжинки, матері проводжали своїх синів у далеку дорогу, а дівчата подавали рушники на сватанні на знак згоди. В народі кажуть: «Хата без рушника, що родина без дитини». Не втратив актуальності рушник і сьогодні.

Я розкажу вам про рушник святковий.

Не думайте, не куплений, не новий.

Його моя матуся вишивала

Нитки для візерунка підбирала

Всю душу й серце у рушник вкладала.

Ось тут троянди розцвіли червоні

Прекрасні квіти, все як на долоні.

Цей рушничок велику силу має.

І хай в житті мене оберігає.

Пісня «Рушничок»

Одна Батьківщина, і двох не буває.

Місця, де родились, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той щастя не знайде в житті.

Моя Україна – це пісня весела,

Сади чарівні, мальовничиї села.

Це щира, багата, як світ її мова.

Крилата, така мелодійна, чудова.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай,

Усе, що зветься – Україна!

Любіть Україну у сні й наяву.

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов’їну.

Бережімо Україну –

Нашу матінку єдину.

Хлібні ниви золотисті

І ліси зеленолисті.

Голубі озера й ріки

Чаєнят сріблясті крики

Неба синього глибини

Тиху пісню журавлину

Бо вона у нас єдина

Рідна мати – Україна!

 Ведучий. Шановні гості, дорогі батьки, діти. Сьогодні виховну годину ми присвятили нашим воїнам – захисникам, які ціною свого життя захищають нас з вами, бо кожен з них щиро любить свою Батьківщину, готовий в будь – яку хвилину віддати за неї своє життя. Ми повинні гордитися славними синами нашої Вітчизни. Діти нашого класу написали листи, намалювали малюнки, які ми передавали волонтерам на передову. Основне бажання дітей, щоб швидше закінчилась війна і воїни повернулись додому.

                          Україні

Коли крізь розпач випнуться надії

І загудуть на вітрі степовім,

Я тоді твоїм ім’ям радію

І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая

У передгроззі дикім і німім,

Я твоїм ім’ям благословляю,

Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо криє

І крушить твою вроду вікову,

Я тоді з твоїм ім’ям вмираю

І в твоєму імені живу!

                                     В. Симоненко

                                            Пісня «Не здолати Україну»